НЕ МОЖНА!
• Думати, що ваша дитина найкраща та найздібніша. Вона не краща і не більш здібна ніж у когось іншого. Вона – інша.
• Ставитись до дитини так, як до «ощадбанку», куди батьки «вкладають» свою любов і турботу, щоб потім отримати її з відсотками.
• Чекати від дитини вдячності за те, що ви її народили. Вона про це вас не просила.
• Використовувати дитину, як засіб досягнення своїх (нехай і гідних – але ж своїх) цілей.
• Покладати надію на те, що дитина обов’язково прийме ваші погляди на життя («вони ж генетично передаються!»).
• Ставитися до дитини, як до людини, яку батьки «ліпили», як їм заманеться.
• Всю відповідальність за виховання покладати на вчителів чи бабусь або на «методичні поради».
ПОТРІБНО!
• Сприймати дитину такою, якою вона є, щоб у будь-яку хвилину вона була впевнена у вашій любові.
• Намагатися зрозуміти, про що думає, до чого прагне, чому її поведінка є такою, а не іншою.
• Підтримувати в дитині переконання, що вона здатна на все, якщо сама буде впевненою в своїх силах і намагатиметься активно діяти. Особливо це потрібно, якщо дитина від природи сором’язлива і не прагне бути лідером.
• Не намагатися «формувати» дитину, а жити з нею одним спільним життям, бачити в ній особистість, а не «об’єкт виховання». Вислухати її точку зору на події і ненав’язливо висловлювати своє ставлення до цього.
• Частіше (але без «перебору») згадуйте, якими ви були у цей вік. Але не нав’язуйте свої погляди – часи змінилися і життя стало зовсім іншим.
• Пам’ятайте, що вашу дитину навчають не ваші слова, а ваш особистий приклад, ваша поведінка, душевна доброта.
• Зверніть увагу на те, що дитина завжди поважає відвертість, але не переносить блюзнірства і неповаги до себе.
Рекомендації для батьків щодо виховання гіперактивних дітей
1. У своїх відносинах з дитиною підтримуйте позитивну установку. Хваліть її в
кожному випадку, коли вона цього заслуговує, підкреслюйте успіхи. Це допомагає
зміцнити впевненість дитини у своїх силах.
2. Уникайте повторення слів «ні» і « не можна».
3. Говоріть стримано, спокійно, м'яко. (крики збуджують дитину).
4. Давайте дитині тільки одне завдання на певний відрізок часу, щоб вона могла його завершити.
5. Для підкріплення словесних інструкцій використовуйте зорову стимуляцію.
6. Заохочуйте дитину за всі види діяльності, що вимагають концентрації уваги
(наприклад, робота з кубиками, конструктором, настільними іграми, малювування,
читання, тощо).
7. Підтримуйте вдома чіткий розпорядок дня (час приймання їжі, виконання домашніх
справ, сну…)
8. Уникайте, по можливості, скупчень людей (перебування у великих магазинах, на
ринках і т.п. виявляє на дитину надмірна стимулююча дія).
9. Оберігайте дитину від стомлення, оскільки воно призводить до зниження
самоконтролю й наростанню гіперактивності.
10. Давайте дитині можливість витрачати надлишкову енергію. Корисна щоденна
фізична активність на свіжім повітрі – прогулянки, біг, спортивні заняття (гімнастика,
плавання, теніс, але не боротьба або бокс, тому що ці види спорту травматичні).
11. Пом’ятайте про те, що властива дітям гіперактивність може втримуватися під
розумним контролем за допомогою перерахованих заходів.
.gif)
